- щем
- -у, ч.1) рідко. Тупий, ниючий біль, спричинений яким-небудь подразненням.2) перен. Відчуття неспокою, тривоги, хвилювання, збудження.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
щем — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
щеміти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
щеміння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
щеміння — я, с. Те саме, що щем … Український тлумачний словник
щеміти — ми/ть; мн. щемля/ть; недок. 1) Боліти, нити (про частини, органи тіла). || безос. 2) перен. Відчувати тупий біль від неспокою, тривоги, хвилювання тощо … Український тлумачний словник
щеміти — [шчеим’і/тие] ми/т , мл а/т … Орфоепічний словник української мови
щемить — щем/и/ть … Морфемно-орфографический словарь
щемить — щем ить, ит … Русский орфографический словарь
щемящий — щем ящий … Русский орфографический словарь
белить — 1. белить, белю, белим, белишь, белите, белит, белят, беля, белил, белила, белило, белили, бели, белите, белящий, белящая, белящее, белящие, белящего, белящей, белящего, белящих, белящему, белящей, белящему, белящим, белящий, белящую, белящее,… … Формы слов